Якийсь день року, я тихонько шарюся по одній з темних вуличок нашого міста, ловлючи світлові виблиски по межі будинків. Точно знаю, що пошук найкращих закладок ще не закінчився. Я завжди в пошуках нових сенсацій, нових шляхів пізнання самого себе. Псилоцибинові гриби - це мій новий відкриття, нова можливість відправитися у подорож світами за вихідними.
Я вирішив спробувати цей "тrip" одного вечора, коли клуби нашого міста були наповнені енергією і безудержними імпульсами молодого покоління. Знайшов надійного постачальника і отримав свою закладку. Я бачив, як вони їх вирощували, збирали та продавали. Ці гриби - це справжній шедевр наркотичної галузі, готовий вибурхати в танцполі, надавати крилатості нашим ніжкам і допомагати відкривати незвичайні простори у свідомості.
Не можу втриматися, щоб не подзарядитися надихом, я ботаю, відчуваючи, як спадає мисливська симболіка од реалій дня, вставляю струну у свою вену. Вся реальність зникає, і я опиняюся в іншому світі - світі зелених та фіолетових візерунків, світі, який створений лише для нас, наркоманів, які знають, як відчувати кожну ноту танцювальної музики і проходити крізь межі звичайного.
Приходжу у клуб, де діє таємне правило "все можна". Всі неправильно одягнені, всі високі, всі плющит від наркотиків. Я поступово починаю розповідати про свій досвід з псилоцибіном, про те, як він повернув мене в інший рівень свідомості, про те, як він змінив моє сприйняття музики та руху.
Теофедрин, героїн, плющит зі мною, співпереживай моєму переживанню, знай, що я ціную кожен момент життя.
Танцюю, ніби ніколи не танцював. Тіло рухається в полі розмаїття кольорів і форм. Закладка працює на повну, я бачу, як розтварайуться звукові хвилі навколо мене. Його важко описати словами, це потрібно відчути.
На головній сцені спалахує світло, а музика набирає обертів. Мої друзі піднімаються на сцену. Це момент, коли весь світ знімається. Ми разом творимо найбожественніший танець, злиття душі і руху. Нам нічого не страшно, ми ще ніколи не були такими щасливими.
Поза нами все зупиняється, а ми, в нашому внутрішньому світі, продовжуємо подорож, намагаючись досягти нових висот. Ми бачимо форми, кольори, звуки, які раніше ніколи не сприймали. Це відчуття бути одним з усім навколо таке неперевершене, що хочеться затримати час.
Коли подорож закінчується, я залишаюся з хвилюванням та прагненням поділитися своїм досвідом з усіма навколо. Я бачу, як кожен реагує на мої слова, на мої оповіді про гриби, танці та найдивовижніші моменти життя.
Разом ми створюємо світ безмежного щастя та свободи, світ, де кожен може бути самим собою і відчувати себе одним з усіма. |
Так, мої браття і сестри, плином часу я переконався, що псилоцибінові гриби - це не просто наркотик, це джерело натхнення, джерело енергії, джерело втілення нашої найсміливішої фантазії. Це історія про те, як я змінив своє життя, як знайшов відповіді на питання, які мені раніше були недосяжні.
Бошечка наступного ранку, коли я прокидаюся від плющу, нагадує мені про те, що кожен день може бути новим початком і новою можливістю зануритися в світ музики та вибухів танцполу. Отже, розповідайте свої історії, відкривайте нові простори свідомості та бережіть кожну мить свого псилоцибінового шаленства!
Йо, народ! Слышьте, моя жизнь недавно стала овердохуя интересней! Я вам расскажу, как забираюсь на закладки и центровой гопотой, а потом шкварю псилоцибиновые грибы с кошачьим кормом и пивасиком! Сегодняшняя история, братва, будет про мой последний бумажный вояж.
Бывало и раньше, шарился я по улицам нашего района, крысил всякую херню у своих и собирал наркотический груз. Но сегодня был особый день, я собрался в женскую аптеку за нашим сучком, чтоб улететь в другой мир наверняка.
– Йо, мамкин центровой! – закричал я в стекло и начал позвякивать.
Мне открыли и я сразу влился внутрь, где было темно, как в жопе. Аромат наркотиков исходил со стеллажей справа.
– Что блять хочешь? – ответил мне один прокуренный гопник.
– Дай мне сука двадцать героиновых закладок и пачку кошачьего корма! – рычал я на все лавры.
– Ладно, сука, бери это дерьмо и вали! – вручил мне бумажку с закладками и кормом. Я был в экстазе!
А теперь самое интересное – время побаловаться грибами! Мне удалось раздобыть их от одного мудило из нашей компании. Давно уже хотел покушать такую дичь. Но проблема была в том, что эти грибы кумарят безмерно сильно. Понимаешь, это не то же самое, что бухать терпким пивасиком!
Но я был готов! Я решил запивать эти грибы пивасиком, чтобы смягчить их действие. У меня был убойный план! Поехали!
Возвращаюсь я домой, где на столе уже ждал меня мой злобный кот, а на кухне – пачка кошачьего корма. Что ж, никогда еще не пробовал такого обеда. Концентрируюсь я на своей цели и принимаюся за дело.
Сначала я разминаю свои суставы, как только наступил закат, чтобы быть готовым к эффекту грибов. Открываю пакетик с кошачьим кормом – аромат сразу наполняет воздух, как будто мутирую в кота.
Тут я понимаю, что такое «хотеть и мочь». Валю этот кошачий деликатес прямо с пакета, глотаю без жалости, иду к холодильнику за пивом. И кажется, что никогда еще не кушал с таким аппетитом, как сейчас!
Следующий этап – пиво. Жму лапками бутылку, она холодная и приятная на ощупь. Сразу чувствую, что эти грибы сообщат мне еще больше эйфории.
Открываю бутылку с пивом, и тут слышу музыку в душе от этого звука, словно звучание моей молодости.
Вот она, святая святынь, грибы на мое эго! Насыпаю каплю грибов на ладонь, вдыхаю запах, смакую. Ну и вперед, тыгыдык! На грибы я поднимаюсь на новый уровень! Не знаю, какие там цветочки, геометрические узоры или галлюцинации приольщают других, но у меня в голове начинается самый настоящий взрыв цветов и фейерверк эмоций!
Иногда меня охватывает дурное ощущение, братва, и я начинаю думать, как это меня убеждает, что я крыса, а не настоящий мужик. Но с этих грибов мысль так же быстро же улетает, как и приходит. Грибы берут власть надо мной, а я становлюсь господином своей судьбы.
Так что, братаны, советую вам попробовать эту волну адреналина, хотя бы разок на своей шкуре! |
Нацепил я свои закладки на мощный сучок, глотнув еще глоток пива, а потом... |
– Обжигаю! |
– Взрываюсь! |
– Растреливаю! |
– Отрываюсь! |
– Кумарю! |
– Валяюсь на полу, наслаждаясь бесконечностью момента! |
Вот так, друзья, я попал в центр наркотической вечности, где грибы, кошачий корм и пиво сливаются воедино, чтобы создать самые невероятные и взрывные ощущения. Это не мечты, братаны, а реальность, способная помочь нам вырваться из серости будней и проникнуть в мир, где все возможно!
Покурите грибы, господа! Побегайте с закладками! Закажите сучок для полного удовольствия! Бросайте крысить и присоединяйтесь к нам в этом космическом плясе! Мы вместе сможем прожить овердохуя фантастическую и живую жизнь!